Футбольна команда «Будівельник», гравці якої хотіли по-людському поговорити з керівництвом
-
-
>
-
>
-
>
3685
В історії херсонського футболу був недовготривалий період, коли за спортивну честь Херсонщини змагалася команда «Будівельник».
«Маяк», який змінили на «Будівельник»
У 1963 році команду «Маяк», яка представляла Херсонщину, передали тресту «Херсонбуд». Нову назву отримала і команда. Спортивні функціонери довго не фантазували і назвали її просто – «Будівельник». Очолив колектив майстер спорту СРСР Микола Голяков.
Микола Архипович Голяков народився на Донбасі у Дружківці. Грав за «Динамо» Київ, харківський «Локомотив» та одеський «Чорноморець». Викликали його і до збірної Радянського Союзу, але травми заважали зіграти на повну. Голяков є срібним призером Чемпіонату СРСР 1952 року у складі київського «Динамо».
Його колега у грі за «Динамо» Київ Петро Тищенко так говорив про гру Миколи Глякова:
«Досить цікавий гравець він був — дуже грамотний у всіх сенсах. Добре грав і у відборі м'яча, і був швидкісним гравцем. Вражала його стартова швидкість. Якби не травма, він, певно, грав би за «Динамо» довго. Грав він тактично правильно, відбір у нього був чистим, майже без фолів. Зовнішня великоваговість Голякова, здається, була оманлива і ніяк не впливала на його швидкісні якості».
Після того, як очолюваний Голяковим одеський «Чорноморець» здобув чемпіонство у футбольній першості УРСР , його запросили головним тренером до херсонської команди. Працював із херсонським «Будівельником» Голяков з 1963 по 1965 рік. Його помічником став відомий футболіст, воротар херсонського «Спартака» 1940 —1950-х років, Анатолій Лук'яненко.
Під керівництвом Миколи Голякова команда перемагала на змаганнях першості області, але в чемпіонаті СРСР класу «Б» команда виглядала не так впевнено, і після закінчення сезону Микола Архипович покинув колектив.
Зробімо ретро екскурс у херсонський футбол з допомогою особистих архівних матеріалів та заміток херсонського спортивного журналіста Олександра Крупиці. Декілька епізодів, пов’язаних із недовгим існуванням в Херсоні футбольної команди «Будівельник».
Підготовка до сезону 1963/64 року. Зміни у команді
За словами тренера Голякова, костяк команди залишився. Двоє гравців команди пішли до армії – Василь Кравченко та Олексій Луняка. На тренувальний збір були запрошені футболісти з Геніческа, Іванівки, Новотроїцька, Каховки та Нової Каховки. Разом із ветеранами почали тренування херсонці: Анатолій Дубина, Віктор Деміденко, Олександр Гниценко, Валентин Нацюк, новокаховчанин Микола Булюченко.
«Плануємо сформувати колектив 25 чоловік, потім провести відбір і залишити 15 футболістів, які будуть захищати честь Херсона», − розповів головний тренер «Будівельника» (про це пише журналіст Г.Профатілов у газеті «Наддніпрянська правда»)
Тренер продовжує розповідати, що більшість гравців не втратили спортивного запалу, у гарній фізичній формі Павло Іванченко, Віталій Дровецький, Анатолій Лебідь, Валерій Юдін – тобто наша молодь, бойовий настрій і у нашої старої гвардії, пише кореспондент «Наддніпрянки».
Просто необхідно зупинитися на постаті Віталія Дровецького, який після вдалої гри за херсонську команду перейшов до київського «Динамо» та грав у команді два сезони. У вищій лізі Віталій Дворецький дебютував у травні 1965 року в грі проти донецького «Шахтаря»: в середині другого тайму він замінив Анатолія Пузача, а за п'ять хвилин до завершення матчу забив гол.
Потім були ігри за луганську «Зорю» та «Зірку» з Кіровограду (нині — Кропивницький). У 1968 році Віталій повернувся до рідного міста і до 1975 року грав за херсонський «Локомотив». Помер Віталій Семенович Дровецький у 2001 році.
Тренувальний процес у «Будівельнику»
Також цікаво буде дізнатися, яким був тренувальний процес у команді майстрів, яка грала у Другій лізі союзного чемпіонату. Тут нам знову допоможе інформація з інтерв’ю з головними тренером «Будівельника», яке було опубліковане в провідній обласній газеті Херсонщини «Наддніпрянська правда».
Розповів тренер і про тренування команди. Перші тренування спрямовані виключно на фізичне загартування. Футболісти грали у гандбол, баскетбол, стрибали у довжину та висоту. На деякий час вони також перетворилися на гімнастів та акробатів. За словами тренера, це робилося щоб поновити у спортсменів фізичний гарт. Також тренер розповів, що перші два місяці буде виключно фізична підготовка. Потім індивідуальна та колективна робота з м’ячем.
«Треба розширити арсенал кожного гравця», — посилається на слова тренера кореспондент Профатілов.
Тренування футболістів — шість днів на тиждень, по дві-три години на день.
Два дні — це теоретичні заняття: розбір правил гри, системи захисту і нападу та взаємодія різних ліній гравців на полі. Був у спортсменів і день політзаняття.
Головний тренер розповів, що четверо гравців команди навчаються у Миколаївському державному педагогічному інституті, на заочному відділенні. Це Пилип Гришков, Олександр Смєлков, Микола Стародубець, Валерій Деркач.
Пилип Гришков та Микола Стародубець після завершення спортивної кар’єри довгий час працювали дитячими тренерами в херсонських спортшколах
У лютому починалися тренування на свіжому повітрі. Пануючими заняттями була легка атлетика. Відшліфовування тактики гри відбувалося на полі. Це була остання стадія.
У березні проходив тренувальний збір в Олешках (тоді Цюрупинськ). В той же час відбувалися і перші товариські матчі. «Будівельник» грав із миколаївським «Суднобудівником».
В ті часи до Херсона на тренувальні збори приїздили команди з північних областей СРСР
А чи думали в тресті (і не тільки в тресті), щоб зустрітися з футболістами?
І тут ми переходимо до найцікавішого. Чи думав хтось з моїх сучасників, що в 60 –ті роки минулого століття в СРСР можна було критикувати керівництво? Мабуть, це була прерогатива обраних. Ті, хто мав певні успіхи та досягнення і вагу у суспільстві. Тодішній тренер «Будівельника» Микола Архипович Голяков був саме такою людиною.
Треба відзначити і сміливість журналіста, що наважився задавати такі питання. Хоча не треба виключати і попередню домовленість між тренером і журналістом щодо висвітлення саме цієї проблеми. Залишу спілкування тренера і журналіста без змін:
− Торік херсонці добилися хороших результатів. А як в цьому році? На що розраховують футболісти «Будівельника»?
− Молодь в команді помітно виросла, − відповідає тренер на хвилююче для всіх вболівальників питання. Про якесь певне місце зараз рано говорити. Проте ми всі переконані, що будемо грати краще, ніж торік.
Варто згадати і про претензії футболістів. Перш за все, громадські організації, адміністрація тресту «Херсонбуд» зовсім не цікавляться своєю футбольною командою. Навіть автобус, який належить команді, вони «позичили» і тепер не віддають. А чи думали в тресті (і не тільки в тресті), щоб зустрітися з футболістами? Поговорити просто по-людському. Досі керівники тресту «Херсонбуд» не спроможуться привести в порядок тренувальне поле.
Ні, ми ні в якому разі не ратуємо за дріб’язкову опіку, не говоримо, що треба створити спортсменам якісь особливі умови. Зараз наші футболісти працюють багато і наполегливо. Вони готові домогтися нових успіхів. І це прагнення треба підтримати, просто по-людськи підтримати.
Ознайомившись із таким щирим інтерв’ю головного тренера херсонської футбольної команди кореспонденту «Наддніпрянської правди» стає зрозуміло, чому всього декілька років проіснувала команда, якою опікувалися херсонські будівельники. Після невдалого періоду «Будівельника» настала епоха залізничників. Саме з командою «Локомотив» пов’язані найбільші успіхи херсонського футболу.
