Наступ на освіту прифронтових громад та ТОТ триває…

Сьогодні ми опинилися на порозі чергового освітнього скандалу.

Раніше Міністерство освіти і науки України планувало видати наказ, який стосується учнів та вчителів з окупованих і прифронтових областей.

У проєкті наказу Міносвіти «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні» суттєво обмежувалися можливості дистанційного навчання у школах.

Тоді сама імовірність появи такого документу викликала широкий резонанс  серед батьків, освітян та представників місцевого самоврядуванння, а також і  військових адміністрацій.   Його обговорювали   в освітньому середовищі, на рівні батьків, дітей студентів тощо. Критиками міністерських пропозицій є представники Асоціації міст  та інших профільних громадських організацій.

Обговорення цього питання затихло на певний час, але залишалося актуальним.

Головний аргумент чиновників ― дистанційне навчання погіршує рівень освіти. Хоча ніде немає доказів  того, що це саме так.

І ось вже зараз стає зрозуміло, що обговорення питання відміни дистанційного навчання в школах окупованої частини Херсонщини та прифронтових територій триває.

За інформацією, яку повідомила виконавча директорка Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України  Лариса Оленковська, міністерство готує нову версію наказу.  

Пані Лариса розповіла, що просто зараз відбулося чергове обговорення разом з колегами із  Запорізької області  останніх ініціатив міністерства.

Після оприлюднення намірів і критики ініціатив міністерства, в МОН  заявили, що вони планують повернути 300 тисяч дітей до очного навчання. І назвали цей процес пафосно ― «Школа офлайн».

Проблеми, які можуть виникнути після прийняття подібного наказу є однаковими для  Херсонщини і Запоріжжя, а також усіх прифронтових територій та областей,  в яких є окуповані території.

На думку експерта АМУ Михайла Гончара, реалізація цього наказу призведе до втрати зв’язку з дітьми зі статусом ВПО, які не бажають навчатися за  місцем тимчасового перебування, так як їх влаштовує дистанційна форма навчання.

На думку експертів,  наслідки  такої ініціативи   можуть відчути приблизно 300 тисяч учнів. Саме про таку кількість заявили у МОН.

Застереження освітян

Які застереження бачать освітяни Херсонської та Запорізької областей, на чому вони наголошують:

Раніше такі території, як наші, мали можливість мати наповнюваність класів п'ять дітей. Зараз виставляється норма двадцять учнів. І вона є невиконуваною.

«Ні, для територій, де йдуть активні бойові дії, ні для територій тимчасово окупованих і взагалі для наших онлайн шкіл», ― додає пані Оленковська.

Також, можна констатувати, що навіть в багатьох глибоко тилових регіонах, це невиконувана норма.

Лариса Оленковська продовжує і наголошує, що на її думку міністерство просто хоче позбавити української освіти не тільки школярів, а ще й майбутніх студентів, запроваджуючи норму, що діти, які перебувають  закордоном будуть вивчати в школах  України лише український компонент.

Справа в тому, що такі дисципліни, як  фізика, математика та інші, це передусім  специфічна термінологія. І незнання її  робить неможливим вступ до українських вузів.

«Тому звертаємо увагу міністерства, що є діти, які б хотіли продовжувати навчатися за українською програмою з цих дисциплін і далі вступати в українські вузи, як це не парадоксально», ― зазначає виконавча директорка ХРВ АМУ.

 Навчання дітей на  ТОТ

Міністерство пропонує перевести дітей, які знаходяться на ТОТ, на домашнє навчання. Це називається педагогічний патронат. Тобто це  як навчання на дому. З одного боку, цікава тема, але це всього вісім годин навчання на тиждень.

Для дитини це фактично не навчання.

Тоді також можна припустити, що діти взагалі будуть позбавлені нормального середовища, в якому б вони хотіли продовжувати знаходитися.

Так само і вчителі, які виїхали з ТОТ, а зараз  перебувають в Україні, залишаться без роботи.

Вчителів, які виїхали за кордон, з різних причин, ―  їх взагалі міністерство не бачить. Їх немає навіть у наказі на формування педагогічного резерву.

Там навіть слів таких немає: «Особи, які знаходяться за кордоном», тобто фактично їх відсторонюють від спеціальності.

«Залишаєтеся за кордоном, працюєте прачками, прибиральницями, ким-небудь і  будь-ким. Ну просто я в шоці?», ― каже  Лариса Оленковська.

Експерт АМУ Михайло Гончар скептично оцінив імовірність функціонування  так званого педагогічного резерву.

 «Зрозуміло, що ніхто не буде чекати ніякий педагогічний резерв», ―наголошує експерт.

Також представники АМУ додають, що проєкт чергового наказу ніде не опублікований. З’явилися лише певні його трактування від різних чиновників та міністерств.

 Текст проєкту цього  документу  представники Асоціації міст  отримали  лише завдяки тому, що декілька голів громад увійшли до складу робочої групи.

Я хочу навчатися в своїй школі

Представники АМУ, інших громадських організацій, освітянських середовищ готують пропозиції, щоб не допустити остаточного руйнування системи освіти в окупованих та прифронтових територіях нашої країни.

Лариса Оленковська також розповіла, що колеги із Запоріжжя вийшли з ініціативою:  «Я хочу навчатися в своїй школі», ― кажуть діти з окупованих територій».

«Ми точно підтримаємо таку ініціативу», ― впевнено зізнається Оленковська.

«Я хочу навчатися в своїй школі, кажуть діти з окупованих територій»― це дуже. сильний меседж для керівників держави.

Лариса Оленковська підсумовує і наголошує на тому, що треба робити все, щоб держава була цілісною.

Немає жодної школи, яка б могла забезпечити реальний рівень безпеки і захисту від ракет

Освітяни кажуть, що фактично, у Запоріжжі немає шкіл, в яких бомбосховища  обладнані усім необхідним та відповідають затвердженим нормам.

У Кривому Розі, де багато херсонських дітей, також немає жодної школи, яка б могла забезпечити реальний рівень безпеки та захисту від російських ракет.

І є велика імовірність, що до початку навчального року (який повинен стартувати другого вересня), такі бомбосховища не з’являться. Бо їх банально не встигнуть зробити.

 Тому, діти все одно будуть спускаються в ті укриття, які  є наявними в школах.

Учні в таких приміщеннях будуть пересиджувати тривоги і сумнівно, що таке навчання можна назвати продуктивним або кращим за дистанційне.

Пані Оленковська впевнена, що держава має подбати про те, щоби діти могли соціалізуватися не лише в школі.  

«Крім освітнього процесу, для них мають створюватися різні гуртки, спортивні секції, щоб дитина могла навчаючись онлайн, мати можливість проводити свій час поза домом», ― впевнена Лариса Оленковська.

Державницька позиція?

Зараз в Україні війна. Багато коштів йде на потреби армії та оборону. Цілком зрозуміло, що влада має економити та шукати додаткові кошти. Але не за рахунок дітей, вчителів та освіти. Скорочувати витрати на освіту ― це державницька позиція?