Майбутнє Високопільської лікарні: запитання без відповідей
-
-
>
-
>
-
>
6217
Колишній районний центр, а зараз центр громади ─ Високопілля на Бериславщині з 13 березня по 4 вересня 2022 року було окуповане російською армією, в селищі та його околицях точилися запеклі бої. Значних руйнувань зазнала і будівля Високопільської лікарні, яка раніше мала статус районної.
Під час окупації лікарня була перетворена на штаб армії країни-агресорки.
«Після себе вони залишили бруд, і не просто бруд, а нагидили. Що не могли забрати, просто трощили», - йдеться в матеріалі журналістів видання ТСН.
Підтверджує це і колишній депутат селищної ради Володимир Безверхній. Він розповідає, що Високопільська лікарня була розбита, і що в ній під час окупації знаходилася російська армія.
Лише після завершення воєнного стану, почнуть планувати відновлення Високопільської лікарні
У будівлі Високопільської лікарні є особливість ─ вона велика і не поступається розмірами лікарням обласного центру...
Тому, питання відбудови цієї лікарні піднімається фактично з першого дня звільнення Високопілля від російської армії.
Однак, обговорення цього питання та прийняття певних рішень відбувається не публічно, а як-то кажуть, «за зачиненими дверима». Про закритість такого процесу говорять і місцеві.
Так, колишній депутат селищної ради Володимир Безверхній вказує на те, що жодних консультацій з громадськістю чи обговорення цієї теми не відбувалося і не відбувається.
«Ніхто не спілкується з громадою. Тут, мабуть, все вирішується в одному кабінеті», ─ наголошує Володимир Безверхній.
Редакція видання Район.Берислав звернулася із запитом до Херсонської обласної військової адміністрації з проханням розповісти про майбутнє Високопільської лікарні.
Так, у відповіді на запит, в Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили, що відновлення будівлі Високопільської лікарні плануватиметься після припинення воєнного стану.
«Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» КНП «Високопільська лікарня» Високопільської селищної ради Херсонської області (далі - Лікарня) знаходиться на території можливих бойових дій, тому відновлення будівлі Лікарні плануватиметься після припинення воєнного стану», ─ йдеться у тексті відповіді на запит.
Раніше, в інтерв’ю регіональним ЗМІ заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Антон Самойленко розповів, що лікарню у Високопіллі будуть відбудовувати, але якою вона буде після відновлення, поки ніхто не може сказати.
«Зараз очевидно лише те, що з бюджету нам ніхто не дасть грошей на відбудову великого об’єкту», ─ зазначив чиновник.
Сьогодні і представники влади, і місцеві мешканці здебільшого обговорюють майбутнє своєї лікарні не у контексті відбудови приміщення, а який статус в майбутньому буде мати лікарня, який пакет послуг тут можна буде отримати.
Також, в листі до Херсонської обласної військової адміністрації керівниця Високопільської лікарні зазначила, що власник лікарні, Високопільська селищна рада, не планує відновлення будівлі лікарні.
У розмовах з мешканцями громади лунає думка, що керівництво громади і військової адміністрації не бачать їхню лікарню у майбутньому.
«З їх слів, такої ж думки і область. За їх планами має залишитись лише амбулаторія з сімейними лікарями», ─ відверто кажуть високопільці.
Натомість, в одному із своїх інтерв’ю керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак розповів, що у Високопіллі облаштовують амбулаторію в новій будівлі.
«Бо місцеву лікарню зруйнували під час бойових дій», ─ наголосив він.
Перший селищний голова об’єднаної Високопільської громади Руслан Застава розповів, що за відомою йому інформацією, Високопільської лікарні немає у переліку спроможної мережі.
«Це означає, що лікарню або закриють, або вона зможе існувати виключно за кошти місцевого бюджету. Вірогідність другого варіанту дорівнює нулю», ─ наголошує Застава.
Натомість, міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко ще у 2023 році зазначив, що лікарні, які не потраплять у спроможну мережу, зможуть і надалі контрактуватися із Нацслужбою здоров’я.
Народний депутат України, обраний від округу в якому знаходить Високопільська громада, Сергій Козир в коментарі виданню Район.Берислав зазначив, що питання Високопільської лікарні йому відоме.
«Питання Високопільської лікарні мені відомо, я звертався по ній до МОЗ, однак на той час це питання не мало плану реалізації. Станом на зараз, медичні послуги надаються в приміщеннях біля лікарні, які, за словами лікарів, не відповідають стандартам приміщень для надання медичної допомоги, тому потрібно в тому числі відновити лікарню. Однак в співпраці з міністром Ляшко в це тимчасове приміщення був виділений рентген апарат, але в зв’язку з невідповідністю електропотужності, його передали в херсонську лікарню. Однак є домовленість, що після усунення цих проблем буде наданий ще один рентген апарат», – каже Сергій Козир.
Він додає, що зараз медичні послуги надаються в приміщеннях біля лікарні, які, за словами лікарів, не відповідають стандартам приміщень для надання медичної допомоги.
Високопільську лікарню фінансують за пакетом 57, який діє на території, де ведуться бойові дії
Як вже було зазначено вище, зараз Високопільська лікарня працює в інших приміщеннях. Лікарня уклала договір з Національною службою здоров’я України про надання медичних послуг за пакетом 57 «Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії».
Бюджет цієї програми становить понад 159 млрд гривень.
У цьому році Програма медичних гарантій направлена на відновлення здоров’я та людського потенціалу і включає 44 пакети послуг: послуги з реабілітації, психічне здоров’я, а також нові напрямки - лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій та трансплантація.
Програма буде фінансуватися до того часу, поки Високопільська та сусідні громади будуть входити до територій, де ведуться бойові дії.
У разі зміни статусу таких територій будуть діяти зовсім інші медичні програми, з іншим фінансуванням.
Будинок колишньої Високопільської РДА перероблять в амбулаторію
Поки відновлення великої лікарні під питанням, у Високопільській громаді планують відновити амбулаторію. Так, на сайті державної системи DREAM знаходимо оголошення про реконструкцію майнового комплексу адміністративного будинку Високопільської селищної ради під амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
В описовій частині оголошення вказано, що під час активних бойових дій на території громади агресором завдано значних збитків житловому фонду, комунальним підприємствам, закладам освіти, культури, охорони здоров’я та об’єктам критичної інфраструктури.
На розробку проєктно-кошторисної документації закладена сума у розмірі майже півтора мільярда гривень. Кошти на це виділяє Європейський Інвестиційний Банк. У червні 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв відповідну постанову.
Виконавцем таких робіт є ТОВ «Архівіжн Інжиніринг» з Луцька, про це свідчить інформація з порталу державних закупівель Prozorro.
Ця фірма також займається проєктуванням будівництва центру безпеки у селі Новопавлівка Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, уповноваженими особами юридичної особи ТОВ «Архівіжн Інжиніринг» є Владислав Тимощук та Ігор Яцишин.
Також, за даними цього порталу, згадана фірма вперше отримала підряди на Херсонщині. Раніше вона працювала на території інших областей України.
«Під час бомбардувань була пошкоджена будівля КНП «Високопільська лікарня», де функціонувала первинна та вторинна ланки медицини, екстрена медична допомога», ─ зазначено у дописі на сайті державної системи DREAM.
Сьогодні Високопільський Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) надає медичні послуги у непристосованій будівлі, де раніше функціонував центр дитячої та юнацької творчості. Але в самому центрі громади є адміністративна будівля, яка підлягає відновленню. Саме в цій будівлі планують розмістити амбулаторію загальної практики сімейної медицини.
Аналогічну амбулаторію планують побудувати і в селі Іванівка Високопільської громади.
У Іванівці проєкт амбулаторії розробляє ТОВ «Фенікс груп проект». Його вартість – майже 650 тисяч гривень. Кошти також надані Європейським Інвестиційним Банком.
Ця фірма також розробляла проєкт реконструкції дитсадка №1 у Великій Олександрівці. Там планують розмістити ЦНАП. Вартість проєктних робіт майже півтора мільярда гривень.
Сьогодні за законом ФАПи та амбулаторії відносяться до повноважень ЦПМСД.
За наявною інформацією, у Високопільській громаді вони залишаються. В той же час, лікарня відноситься до сфери спеціалізованої медичної допомоги.
«Місцева влада та керівництво Департаменту здоров’я Херсонської обласної військової адміністрації мотивують закриття лікарні невеликою кількістю населення в громаді та відсутністю належної кількості лікарського персоналу, що призведе до низької спроможності надавати пакети спеціалізованих медичних послуг», ─ так коментує ситуацію, що склалася, Руслан Застава.
Він додає, що по факту, немає аргументів проти цього запланованого закриття, бо медичний персонал катастрофічно зменшувався останні роки, молоді фахівці в селище не повертаються, а «чужих» затягти до громади майже не можливо.
Благодійники хотіли відремонтувати лікарню
Мешканець громади, в минулому депутат місцевої ради Володимир Безверхній впевнений, що лікарню треба відновити, обов’язково. Його аргумент такий: хто буде возити пенсіонерів до лікарень в інші населені пункти?
Можна не погоджуватися з таким твердженням, або називати його популізмом. Але, слід розуміти, що Високопільщина пережила воєнні дії, окупацію, жертви серед мирного населення, евакуацію мешканців, руйнування домівок і знищення об’єктів гуманітарної сфери та тих, які забезпечують життєдіяльність громади. Високопільська громада досі долає ці наслідки.
Демографічна ситуація покращується, але далека від показників на початок повномасштабного вторгнення. Транспортна логістика також не така, як у громадах тилової України. Звісно, дуже низьким є і матеріальне становище людей.
Щодо транспортного сполучення.
Автостанцію у Високопіллі планують запустити у наступному місяці. Автобусне сполучення наявне лише у декількох напрямках - Велика Олександрівка, Кривий Ріг, Херсон.
Наприклад, з Високопілля у Херсон автобус курсує один раз на тиждень. У Велику Олександрівку та Кривий Ріг – декілька маршрутів щодня. Також, є соціальні автобуси, однак їх кількість не велика. Так, завершили роботу соціальні автобуси, які возили людей з сусідньої Нововоронцовки до Кривого Рогу та Нікополя.
У цій ситуації можна говорити, про доцільність, марнотратство, пріоритетність тощо. Справді, можливо і занадто дорого для воюючої країни витрачати мільйони гривень на лікарню для п'яти тисяч людей. Однак, є плани витратити майже 88 мільйонів гривень на капітальний ремонт адміністративної будівлі Великоолександрівської селищної ради сусідньої громади.
«Найбільше, що турбує наше населення зараз - це наша лікарня», ─ наголошує Безверхній.
Він продовжує: «Зараз в громаді проживає близько п’яти тис осіб і фактично всі вони потребують відновлення лікарні. Люди відрізані від цивілізації».
До повномасштабного вторгнення у Високопільській громаді мешкало близько одинадцяти тисяч осіб. До складу громади входить 22 населених пунктів.
Підтримує думку пана Володимира і народний депутат України Сергій Козир.
Він вважає, що лікарню треба відновлювати і робити з неї опорний заклад для Високопільської, Кочубеївської та Нововоронцовської громад, адже безпека більш-менш цього дозволяє.
«Зробити лікарню треба максимально у бомбосховищі. Чи є зараз проєкт реконструкції — питання до обласної військової адміністрації, адже саме обласні державні адміністрації подають до Мінвідновлення заявки на відновлення тих чи інших соціальних обʼєктів, як для прикладу школа в цій же громаді», – зазначає народний депутат.
За словами пана Володимира, коли ЗСУ звільнили Високопілля, то лише він був представником влади в селищі. На той момент він мав статус депутата Високопільської селищної ради.
Він розповідає, що саме тоді благодійники шукали з ким з представників влади контактувати для відновлення життєдіяльності громади. У той час пан Володимир звернувся до благодійників з проханням відремонтувати два поверхи лікарні, а інші – законсервувати, щоб не руйнувалися.
«Люди пішли на зустріч і зголосилися провести ремонтні роботи. Збиралися вставляти вікна», ─ каже Безверхній.
Відразу після звільнення селища, мешканці громади разом з медичними працівниками лікарні провели толоку і почали потроху розгрібати руїни в лікарні.
Розповідає Володимир Безверхній:
─ Ми наводили порядки. Коли дзвінок від голови громади: вона заявила, що будівля лікарні аварійна і не підлягає відновленню.
«А на той момент в лікарні майже всі профільні лікарі були», ─ додає Безверхній.
Він продовжує: «Я казав, що не дай Боже вони роз’їдуться, і знайдуть собі роботи в інших містах, то в нас будуть проблеми ─ ніхто сюди не приїде. На це ніхто не звернув увагу».
«Тепер вони хочуть з лікарні зробити гуртожиток для переселенців. Як же так, тоді вона не підлягала відновленню, а тепер - гуртожиток», ─ запитує Безверхній.
На сайті державної системи DREAM справді присутня інформація про майбутнє будівництво у селищі Високопілля соціального гуртожитку для переселенців. Будувати його планують на базі майнового комплексу Високопільської лікарні.
Високопільська лікарня працює
Як працює зараз Високопільська лікарня, з якими проблемами стикається дізнавалися у директорки Комунального некомерційного підприємства «Високопільська лікарня» Тамари Бурбези.
Пані Тамара повідомила, що лікарня функціонує, але в інших приміщеннях. Щодо медичного персоналу, то він є, однак його не вистачає, хоча така проблема була і до повномасштабного вторгнення.
«Працює стаціонар, терапевтичне відділення, є хірург, невролог, гінеколог, психіатр, рентгенолог, залишилася і працює лабораторія, можна зробити УЗД», ─ розповідає директорка лікарні.
Також, вона зазначила, що в лікарні відсутнє пологове відділення, хоча воно було закрите давно.
Народжувати можна їхати до Кривого Рогу або Херсона. Але дорога до Херсона і сама ситуація в Херсоні така, що люди здебільшого їдуть до Кривого Рогу.
«Пологове відділення не працює в Апостоловому, Нововоронцовка та Великоолександрівка теж його не мають. Був Берислав, але там зараз дуже небезпечно», ─ каже Тамара Бурбеза.
«Кривий Ріг приймає наших пацієнтів. Незалежно від реєстрації», ─ продовжує вона.
З її слів, зараз Високопільська лікарня приймає від 30 до 50 пацієнтів щомісяця, а вузькі спеціалісти приймають і по сто людей в місяць; отримують медичні послуги мешканці Високопільської громади та ВПО з Берислава та інших громад області.
Не публічне будівництво
Питання розвитку медичної сфери Високопільської громади потребує максимальної публічності. Необхідне широке обговорення із залученням місцевих мешканців, представників влади та експертів. Сьогодні складається враження, що Високопільська громада не залучена до обговорення майбутнього своєї лікарні. І тут необхідно розповісти про сусідню Великоолександрівську громаду, де питання реорганізації дитячого садочку, який був знищений під час бойових дій винесли на публічне громадське обговорення. Звісно, воно не було повноцінним, бо війна та певні обмеження, але форма була збережена.
Доцільність будівництва соціального гуртожитку?
Щодо інформації про будівництво гуртожитку на місці лікарні також не все зрозуміло. Є питання: скільки людей потребує такого гуртожитку? Вартість його будівництва? Доцільність? Чому саме у Високопіллі? Можливо дешевше ремонтувати будинки в селах і там селити ВПО? І ще багато питань…
На сайті державної системи DREAM зазначають, що в такий гуртожиток планують поселити 400 людей. А вартість відбудови гуртожитку складає 125 мільйонів гривень.
А що буде завтра?
Сьогодні громади Херсонщини знаходяться на лінії бойового зіткнення між ЗСУ та армією країни-агресора, і держава поки знаходить можливість профінансувати у достатньому обсязі мінімальні потреби мешканців таких громад.
А що буде завтра? Саме такі питання задають місцеві мешканці. Зрозуміло, що надання якісних медичних послуг, налагоджена робота системи аптек є передумовою повернення громадян в населені пункти, з яких вони вимушені були виїхати, рятуючись від війни. Кваліфікованих та своєчасних медичних послуг потребують також мешканці громади, які зараз там мешкають. Залишається відкритим питання: амбулаторія з сімейними лікарями може задовольнити всі необхідні потреби населення в наданні якісних медичних послуг?
***
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Підтримка антикорупційної діяльності регіональних журналістів в умовах післявоєнної відбудови України», що реалізує ГО «Асоціація Відкритих Даних» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
